Російського поета і колишнього вчителя недавно засудили до 330 годин суспільно-корисної праці за публікування вконтакті цього вірша. Звинувчується Олександр у розпалюванні ненависті та ворожнечі.
В адрес тебя летят пули, снаряды, маты.
(Не наигрались, поди, кацапы в свои "аты-баты".)
"Ишь, захотела свободы! - взвыла Москва. - Вот дерьмо!.."
Твой Майдан для Кремля, как для циклопа бельмо.
Прав был Мыкола Гоголь: эти свиные рыла
Русь захватили "Святую" спереди, с флангов и тыла.
В месте на букву "ж" засели уже глубоко.
Здесь прописались навечно Шариковы и Ко.
К зеркалу подойти боится немытая "Раша".
"Третий Рим", "Китеж-град" и прочее - просто лажа.
Но мечтает по-прежнему в мире иметь всех в рот.
И с похмелья рыгает: "Мы - богоносец народ!"
Северная держава смотрится наглым подростком.
В ней квартирует тьма горячих голов-отморозков.
Бомб ядреных до черта и "калашей" будь здоров...
Дай им топор войны - ох, наломают дров!
"Ватник" захлебывается ненавистью к "укропу"
И на чем свет стоит Штаты клянет и Европу.
НАТО пускай готовит побольше и крепче сеть. -
Русскому хватит медведю на соседей борзеть.
В ледяном Быдлостане ничто под Луной не ново:
Сталина почитают опять как отца родного.
Дружно встать в позу рака - иванушкам самый смак.
Видно, и впрямь без плетки им не прожить никак...
С той, что тебя гнобила, Господь еще спросит строго.
В дебри, леса, болота скатертью ей дорога.
А я на Запад гляжу, слезно небо моля:
"Щастя тобi бажаю, Україно моя!"
В адрес тебя летят пули, снаряды, маты.
(Не наигрались, поди, кацапы в свои "аты-баты".)
"Ишь, захотела свободы! - взвыла Москва. - Вот дерьмо!.."
Твой Майдан для Кремля, как для циклопа бельмо.
Прав был Мыкола Гоголь: эти свиные рыла
Русь захватили "Святую" спереди, с флангов и тыла.
В месте на букву "ж" засели уже глубоко.
Здесь прописались навечно Шариковы и Ко.
К зеркалу подойти боится немытая "Раша".
"Третий Рим", "Китеж-град" и прочее - просто лажа.
Но мечтает по-прежнему в мире иметь всех в рот.
И с похмелья рыгает: "Мы - богоносец народ!"
Северная держава смотрится наглым подростком.
В ней квартирует тьма горячих голов-отморозков.
Бомб ядреных до черта и "калашей" будь здоров...
Дай им топор войны - ох, наломают дров!
"Ватник" захлебывается ненавистью к "укропу"
И на чем свет стоит Штаты клянет и Европу.
НАТО пускай готовит побольше и крепче сеть. -
Русскому хватит медведю на соседей борзеть.
В ледяном Быдлостане ничто под Луной не ново:
Сталина почитают опять как отца родного.
Дружно встать в позу рака - иванушкам самый смак.
Видно, и впрямь без плетки им не прожить никак...
С той, что тебя гнобила, Господь еще спросит строго.
В дебри, леса, болота скатертью ей дорога.
А я на Запад гляжу, слезно небо моля:
"Щастя тобi бажаю, Україно моя!"
жити там і не ковтнути гачок пропаганди і крім того не мовчати - потрібна мужність. Такими людьми захоплююсь!
ВідповістиВидалитисправді...
ВидалитиТаких до 5% і в нормальних умовах їх вважають зшибленими. Це люди "кризові менеджери". Спокій не для них...
ВідповістиВидалитиГарно -"кризові менеджери"... Цікаво, чи вони рівномірно розподілені в часі і в просторі?)) Чи десь скупчення, а десь - 0?
ВидалитиЯкщо проаналізувати в тривалому для людини і навіть нетривалому, як для історії, періоді, то , напевне, можна помітити, що завжди , у всі часи і на усій Землі все однаково. Але я такого аналізу не робив. Інтуїтивно відчуваю...
ВідповістиВидалития теж так відчуваю... Напевно, так воно і є. Колись читала про мурашок, котрі гинуть для того, аби їх родичі по їх трупах перелізли через перешкоду. Так, напевно, діє і принцип таких Коперників, Бившевих, Лютерів... Мусять посвятити свободу і життя, щоб ми могли щось зрозуміти і перейти на рівень вище...
ВидалитиА мама часто у вас, вона як відчуває...?
ВідповістиВидалитиЯкраз їду з автовокзалу, маму провела. Нині зрозуміла, як багато змінилось за 5 років... Як сильно змінилась я, як постаріла мама... Маму вивозити і виводили по всіх цікавостках, але мама хотіла тільки набутись і наговоритись з нами. Вразили її лише посмішки навколо. Каже, в Україні такого немає...
ВидалитиДо речі, цікаво, що коли до мене в гості приїхала з польщі знайома , то перше її враження було, що тут люди щирі, що вони можуть виражати свої емоці,а не ховати їх за темними окулярами, що люди не кремпуються сміятися, коли смішно і плакати, коли сумно...
ВідповістиВидалития мала ситуації ближче до українського кордону, коли мені не хотіли допомогти, відвертались, не відповідали. В Перемишлі вже майже українців ненавидять. Правда, "Бедронка" біля кордону через наших земляків схожа на хлів. Місцеві туди не ходять, лише човники, котрі збули горілку і сигарети, отоварюються цілими натовпами. Бруд, черги і хамство - таке кому завгодно не сподобається. Трохи тих перемишлянців розумію. А, може, і не трохи...
ВидалитиТакі вже ми ся вродили....
ВідповістиВидалитиНапевне оця лінія від німців до москалів , на якій ми стоїмо ближче до москалів, а поляки, ближче до німців, дає си знати. Межи двома крайнощами ми посередині...
може й так...
ВидалитиАле все в наших руках!
ВідповістиВидалитиТочно. Я вже хоча б територіально ближче до німців. І далі від Росії. 😉
Видалити