Ласкаво просимо, або сервайвл на кордоні

Львівський автовокзал.  Сідаємо в автобус. Серед  українців різко виділяється польське подружжя. Видно, що їм хочеться порозмовляти і поділитись враженнями. Але української чи російської вони не знають. Тому, коли я розмовляю телефоном польською мовою, вони прислухаються, а потім звертаються до мене. 

Дім, поділений муром

Дитинство, мої власні маленькі радощі, "Орльонок", розбиті коліна, клей зі стовбура вишні... Дім був теплим, привітним, наповнений затишком і безпекою.

Ми вчили в школі слова державного гімну,  вивчали історію нашої краю, котрий зник в закинутих на стрих підручниках...  І  на уроках ми раптом дізнались, що живемо уже не "великому і могутньому СРСР", а  в Україні... Але дім залишився там, де й був, і в ньому було так само добре.

Я...

Він дивився на мене тупо

Очицями, повними блекоти:

— Дарма ти себе уявляєш пупом,

На світі безліч таких, як ти.

Квітка Цісик виконує оскароносну пісню до фільму "Ти осяюєш моє життя"