В дивовижних 90-х
в школах запровадили День закоханих. Чесно сказати, я втішилась, що на той час
школу вже закінчила і була там лише в ролі студентки. В спеціальний ящичок з сердечками треба
було вкинути валентинку для того, хто тобі подобається. В заповітний день
листівочки витягались і роздавались героям дня. Пам’ятаю, як дітлахи з надією
чекали на прізвища, котрі читав вчитель. І як гасли їх очі, коли в руках
опинялась лише валентинка від вчительки. Напевно, не один школярик тоді
зненавидів Валентинів день на все своє життя… Я тоді теж була в нокауті від
шокової педагогіки, котра безжально показала кожному учню його цінність в
соціальній ієрархії класу.