Якщо вам подобається блог - порекомендуйте його друзям. Якщо не подобається - тим, кого не любите

пʼятницю, 27 квітня 2018 р.

Косинки від радіації (невесняні спогади)

Було сонячно і тепло. А нам з подружкою було по 13 років. Наші мами взяли покривала, канапки і ми пішли під ліс загоряти. Ми з подружкою лежали на окремому коці, балакали про свої перші таємниці, їли хліб зі смальцем. А на нас світило ласкаве квітневе сонце. Попереду були канікули, море, ціле життя…Минало 26 квітня 1986 року…

четвер, 26 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Григорій Семенчук

Що вам розповісти про мою Україну?
Невже, про її шрами на грудях і синці на спині?
Усі ці постійні шалені істерики безупинні,
І ти вже не розумієш: "Вона охрініла? Чи ти охрінів?"

суботу, 21 квітня 2018 р.

Реальні українці і віртуальна Україна

Блог для українців за кордоном передбачає спілкування в різних українських групах. Тому я належу до численних спільнот типу «Українці в ... США (Канаді, Франції, Польщі... і далі вглиб глобусу)». Групи ці відрізняються від себе, як сніжинки під мікроскопом, тобто подібні лише здалека. А почнеш постити, коментувати, опитувати – і ясно, що то абсолютно різні спільноти, об’єднані лише словом «українці». І двох таких самих немає.

Через призму таких спільнот чітко видно, чим у даній країні українці займаються, який їх «соціальний зріз», чому вони за кордоном і про що мріють.

пʼятницю, 20 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Ліна Костенко


Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

середу, 18 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Юрій Андрухович

Повертаємся, всіявши зойком оази;
кров на піхвах, засмага східна.
Та зачинене місто, мов острів прокази,
або клітка, в якій єхидна.

неділю, 15 квітня 2018 р.

Несе Галя воду

Ось такий пост знайшла в земляка, котрий проживає в Римі. Видався цікавим. З дозволу автора публікую його. Сприймати цей пост треба не як звинувачення і насмішку. А як самокритику і щирість. І ні в якому разі це не стосується поголовно всіх заробітчанок. Але ложка дьогтю... самі знаєте.  Автор живе в Італії, тому, думаю, можу йому довіряти. Отже, Ihor Derev'yanchuk: "Несе Галя воду"...

четвер, 12 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Олександр Бившев

Російського поета і колишнього вчителя недавно засудили до 330 годин суспільно-корисної праці за публікування вконтакті цього вірша. Звинувчується Олександр у розпалюванні ненависті та ворожнечі. 

середу, 11 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Артем Полежака

Репортаж 18+
Господин Киселёв, в Киеве страшно!
Опять малороссов попутал нечистый!
На площади варят военную кашу.
По улицам толпами ходят фашисты.

суботу, 7 квітня 2018 р.

Намистяні вірші. Олександр Ірванець

Раптово усі поставали борцями.
Усі з піджаків майорять прапорцями.
А я – не борець, не трибун, не оратор.
Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.

середу, 4 квітня 2018 р.

6 ілюзій "закордону", котрих варто позбутись

Я живу за кордоном вже п’ять років. І, хоча мені тут добре, та все ж довелося попрощатись з багатьма ілюзіями на тему «закордону». На початку еміграції тих ілюзій дуже багато. А потім потроху фата-моргана розсіюється. Часом це розчаровує – і емігрант повертається з «прекрасного далека» без надій. А часом просто витверезвлює і позбавляє облуди – і людина рухається далі вже цілком свідомо. Які ж головні ілюзії живуть в головах майбутніх чи початкуючих емігрантів-українців?

понеділок, 2 квітня 2018 р.

Голлівуд, версія мукачівська

 Не перевелись ще умільці на землі закарпатській! Відео-студія "Наша файта"  - тому підтвердження)). Якби хто не розумів - тут словничок закарпатських слів 


  за сьим ся одкланяву))