Дитсадок за кордоном: 10 несподіванок

Дитячі садочки є всюди. Хороші і ще кращі, приватні і державні, традиційні і альтернативні. Я 18 років працювала в різних українських садочках і вже 4 роки працюю в польському садку. Чим вони відрізняються і чи аж так різні? Що в них спільного? Де краще дітям і працівникам?

1. Персонал. Садочок, де працюю – звичайний державний садочок в селі, 5 груп. В кожній групі – до 25 дітей, в середньому 20-23. На кожну групу – одна вихователька. В молодших групах є ще помічник вихователя, в старших – немає. В старших групах є лише т.зв. «возьні», котрі приносять їжу, накривають столи, прибирають, часом допомагають вихователю з дітьми, але переважно дбають лише про чистоту групи. Крім того, в садочку є вчитель англійської, логопед, психолог (усі спеціалісти мають лише по кілька годин), завгосп, чотири кухарки, двірник і директор. В садку немає медсестер, муз керівників, хореографів, фізкультурників і інших працівників, без яких неможливо собі уявити український садок. Спершу я дуже дивувалась: малі діти – і без медсестри? Але за 4 роки моєї роботи ні разу не побачила гострої необхідності в ній. Для дрібних травм в кожній групі є аптечка. Якщо дитина серйозно захворіє – викликають батьків або одразу швидку. Калорії в меню рахує завгосп, час від часу приходить санстанція (два рази в рік). Співати, танцювати вчать вихователі, для цього мають музичні інструменти і чудові фонограми-мінусівки для кожної пісні  і танцю з програми. Методист є тільки в районі, один на десятки садочків.
2. Режим. Садок працює з 7 до 17. До 8 і після 13 діти перебувають в збірних групах, а з 8 до 13 – в своїх вікових групах. Сніданок о 9, обід о 12 і підвечірок о 14. В моєму садочку діти не сплять після обіду. Спочатку я дивувалась, як малюки витримують без денного сну. Виявилось – чудово витримують. Просто вдома лягають спати раніше (о 19 – 20 год.). Після обіду дітлахи просто лежать на килимі, слухають казку і відпочивають під музику (30 хвилин). Якщо хтось випадково засне – його переносять на матрасик. І все. В деяких садочках діти все ж сплять по обіді. Все залежить від бажання батьків та працівників.
3. Обладнання і дидактичне забезпечення. Тут слів замало, щоб висловити захоплення. Групи обладнані просто чудово. Меблі, ремонт, інтер’єр – без коментарів. Все якісне і нове, барвисте і функціональне. Вихователі повністю забезпечені всім необхідним для роботи. Таблиці, роздатковий матеріал, іграшки, книжки, фарби, олівці, пластилін, клей, папір і т.д. – всього цього є досить (частину фінансують батьки). Пам’ятаю подив вихователя, коли я запропонувала розрізати картки А4 для малювання навпіл: а навіщо? Надворі – барвисті, міцні і безпечні гойдалки, гірки, каруселі та дитячі будиночки. Батьки недавно зібрали гроші і купили дітям апарат для створення штучного снігу – ото радості було в малюків! Таке немислимо в українському садку, де кожна копійка йде на ремонт і благоустрій… А шкода.
4. Додаткові заняття та розваги. Раз в тиждень до садочку приїжджають спеціалісти, котрі вчать малюків їзди на конях. Діти радіють невимовно, коли на подвір’я в’їжджає вагончик з кониками. До садка приїжджають викладачі з університету, котрі проводять надзвичайно цікаві заняття для дошкільників на різні теми (щоправда, за невелику додаткові плату). Щомісяця в садок приїжджає пересувний ляльковий театр, фокусники, музиканти. Діти досить часто виїжджають на екскурсії, в театри і кінотеатри, на виставки.
5. Відношення до дітей. Це тема окремої публікації. А, якщо бути стислою – дитина насправді є в центрі уваги всіх працівників садка. Комфорт і найкращі умови для розвитку кожної окремої дитини –  мета кожного працівника садочка. І не тільки на папері. Поважається вибір дитини, її смаки і вподобання. Діти можуть вибирати: чай чи кава, канапка з шинкою чи з сиром, гратися чи малювати і т.д. Про якийсь крик, шарпання чи інші прояви насилля навіть говорити не доводиться.
6. Заняття. На заняттях дітлахи зазвичай сідають за столики тільки для малювання чи аплікації, ліпки тощо. А так сидять в колі на килимі чи на стільцях. Немає окремих напрямів занять, як в українських садках (математика, природа, музика та ін.). Заняття інтегровані. Наприклад, на одному занятті (тема «Море») діти розмовляють про море, вчать пісеньку на тему, малюють море і розглядають морські мушлі. Тій самій темі підпорядковується і пообідні заняття: читають казку на морську тематику, грають рухливі ігри «Море хвилюється» і т.д.
7. Харчування. Поляки люблять канапки. Тому їдять їх на сніданок і підвечірок дуже часто. Крім цього – сирки, йогурти, сосиски, яєчня, мюслі. На обід – перша і друга страва, компот. Їжа дуже смачна (хоч в садочках страви трохи не досолюють і недоцукровують для здоров’я дітей). Кожен, хто хоче – дістає добавку. Раз в тиждень – риба, в інші дні – м'ясо. Постійно свіжі фрукти і овочі, сушеня. В групі постійно на столі компот, мінеральна вода і якісь горішки-сухофрукти.
8. Відносини "вихователь-батьки". Я працюю в садочку вихователем і маю кілька годин дитячого психолога. Тому з батьками спілкуюсь дуже часто. Ніяких поважних проблем у спілкуванні з ними у мене немає. Якщо мама чи тато мають зауваження – просто інформують вихователя і разом з ним намагаються виправити ситуацію. Скандалів і «розбору польотів» я тут не бачила. Батьки завжди на стороні вихователя. Звичайно, бувають неприємності і непорозуміння. Та ніколи конфлікти не перетікають у вияснення стосунків і крики. Батьки дітей моєї групи дуже підтримували мене в роботі, а навіть ходили просити за мене до селищної ради, коли моя тимчасова умова праці закінчилась. Дуже вдячна цим людям. Ніхто не мав претензій на рахунок моєї національності і недосконалостей в мові. Навпаки, без їх підтримки я б не дала собі ради в перші роки моєї праці.
9. Відносини в колективі. Жіночий колектив – він специфічний в будь-якій країні. Та все ж інтриг і пліток дуже мало і вони присікаються в корені. Колеги по роботі дуже допомагали мені в роботі, коли я лише прийшла в садок. Часто запитували, чи чогось не потребую, радили, ділились. Директор садочка – просто золота людина. Навіть у життєвих питаннях можу завжди спитати у неї поради і розраховувати на допомогу. Коли в когось День народження чи іменини – колег частують тортом чи морозивом. На подарунки не скидаються. Просто вітають. Сварок за чотири роки роботи не бачила. Звичайно ж, в кожному колективі є якась «чорна вівця». Проте у моєму садочку такі працівники шансів не мають. Їх просто звільняють.
10. Зарплата. Ставка вихователя – 25 годин на тиждень. За це вихователі одержують від 1800 до 3000 злотих на місяць. Зарплата залежить від стажу і атестаційної категорії. Є ще премії за особливі заслуги, соціальні доплати, допомога на свята. До речі, мою українську вищу категорію мені не врахували, усе довелось починати спочатку. Зате 18 років українського стажу вписали в загальний стаж. Диплом педагога і психолога виявився дійсним, я його не підтверджувала, бо отримувала давно, коли ще українські дипломи визнавались без нострифікації.

Чи кращі закордонні садочки? Кращі. Не боюсь образити своїх колег на батьківщині. Бо насправді в українських садочках ще надзвичайно багато показухи, непотрібних конкурсів, заходів, програм. І дитина, котра повинна була б бути в центрі уваги, опиняється десь збоку. На неї немає вже ні часу, ні сил, ні грошей. А так шкода... Проблем в українських садочках – море. І однією публікацією їх не перерахуєш і не вирішиш. Честь і хвала українським працівникам  дитячих садків, котрі в таких умовах ще мають любов до дітей і хочуть їх навчити «розумному, доброму, вічному». Вірю, що і українська дошкільна освіта стане достойним конкурентом зарубіжної. «Поменше папірців і побільше турботи про дитину» -  оці слова повинні стати її гаслом, аби вона стала насправді європейською. 
Мій досвід базується тільки на польському досвіді. Розкажіть, будь-ласка, про дитсадки в інших країнах світу, якщо маєте якісь цікаві факти.

При копіюванні статті чи її фрагменту, чітке посилання на мій блог обовязкове!