Їж борщ and keep calm!

Одна моя бабця походила з Росії, а друга – з Тернопільщини. Вони були зовсім різні, і навіть борщі готували несхожі. Російська бабця варила овочевий суп оранжевого кольору. А тернопільська – червоний, як кров, густий «щоб ложка стояла». Обидві страви є для мене спогадом дитинства, обидві повні неповторного смаку і аромату. Але українським борщем можу донині назвати тільки оту густу, вишнево-червону їжу богів, котру смакувала в подільському селі бабці Михайліни.