Ностальгія за таранькою (гастрономічні спогади українців)

Перша реакція на розкіш закордонних продуктових супермаркетів – покуштувати всього, чого ще не пробував. А коли уже вдосталь накуштуєшся – починається туга за українськими продуктами. Коли додому далеко і купити заповітні продуктові спогади не вдається – українець починає впадати в ностальгію. Вишукує продукти в Інтернеті, намагається приготувати сам, замовляє через родичів і знайомих… А коли омріяна їжа нарешті в руках – нас охоплює така дитяча радість, накочуються такі спогади….

Про що ж мріють українці за кордонами батьківщини? Звичайно, все залежить від країни, в якій українець знаходиться. Чим далі вона від України, і чим менше там земляків – тим сумніше виглядає ситуація з знайомими смаками. А ось і вони:

·         Хліб.  Такого, як на Україні, я не зустрічала навіть в поблизькій Польщі. Домашній, з кмином або чорний бородінський… Хіба десь ще є такий?

·         Овочі. Кабачкова та баклажанова ікра – поза всякою конкуренцією. А квашені помідори – їх немає ніде. А заквасити тепличні – годі й намагатись. Вийде кисла вата. Тому й замовляємо з дому слоїки з жаданими консервами. Квашена капуста – чим далі від України, тим рідше зустрічається.  Консервовані корнішони не замінять квашених огірків, які в багатьох краях – екзотика.

·         Десерти. Наші шоколадні цукерки дадуть фори навіть найдорожчим закордонним. У кожного свої вподобання: «Ромашка», «Червоний мак», «Каракум», «Чорнослив в шоколаді», «Вишня, заспиртована в шоколаді», «Трюфель»… Ех.. А я, допоки не виїхала з України, не знала, що жити не зможу без зефіру і мармеладу. А наша халва продається навіть на польських базарах досить дорого. І поляки за нею просто полюють.

·         Ковбасні вироби. Коли я приїжджаю додому – кілька днів підряд їм тільки «Докторську». Ніяка заморська мортаделла мені її не замінить. Добре, що домашня ковбаса з часником у Польщі теж чудова. А в багатьох країнах і вона -  рідкість. А які ж без неї свята?...

·         Риба. Таранька – для іноземців то незрозуміла екзотика. Коли я привожу з дому тараньку – найчастіше ніхто з поляків на неї не спокушається. Нічого – з’їмо до пива українською компанією)

·         Домашня сметана і сир. Норми Євросоюзу забороняють продавати на базарі домашні молокопродукти. А магазинні, хоч і смачні, та – не те…

·         Крупи. У Польщі гречка є. Далі – зустрічається все рідше, а потім і зовсім щезає з полиць. Аналогічно – пшоно.

·         Напої. Квас часом зустрічається на польських полицях, але на смак – не те. А березовий сік для поляків – якась незрозуміла дивина. В магазинах є, але сприймається  швидше як якийсь курйозний потойбічний продукт.

У мене  в найдальшому куточку кухні на свій час чекає баночка кабачкової ікри і пакетик хмелі-сунелі. А що з тих ностальгічних продуктів є у вас?

А, може, я забула про якісь смачні спогади про далекий дім? Дописуйте в коментарях! І – СМАЧНОГО! 
При копіюванні статті чи її фрагменту, чітке посилання на мій блог обовязкове!